У Дніпрі вшанували пам'ять відомого дніпровського митця - Вадима Сідура

1 липня 2018 16:00
У Дніпрі вшанували пам'ять відомого дніпровського митця - Вадима Сідура
Другий рік Дніпро голосно чує про Вадима Сідура - людину, відому у всьому світі, видатного скульптора, сміливого борця в житті та мистецтві, митця та поета, про життя якого у рідному місті не було до 2017 року жодної згадки. Про це Дніпрограду повідомили в прес-службі Музею українського живопису.

Минулого року Музей українського живопису за підтримки Культурної столиці вперше провів Дні пам’яті Сідура, в такий спосіб започаткувавши добру традицію.

2017-го – було зроблено фільм про скульптора.  Першу серію презентовано під час заходів пам’яті у червні 2017. Спеціальний показ музейники влаштували для вихованців гімназії № 33, навчального закладу, який розташовано навпроти музею, і в якому навчався Вадим Абрамович Сідур.

Цьогоріч на вечір-спогад Вадима Сідура музейники запросили в гості усіх, кому цікава ця велична постать. У залах звучали вірші, які складав художник, створюючи атмосферу.

Відкрила вечір спогадів Людмила Тверська, мистецтвознавець та заслужений працівник культури України. Письменник і сценарист Семен Заславський декламував вірші.

І для всіх присутніх було презентовано другу серію фільму про Вадима Сідура.

Скульптор Вадим Сідур прожив складне життя. Війна, поранення, початок творчого шляху в рамках соцреалізму та відхилення наприкінці 50-х, неприйняття «нових» робіт радянською владою, через що і виключення з партії, декілька інфарктів, останній з яких виявився смертельним.

Сідур так казав про свою творчість: мені хочеться, аби глядач впізнавав не «мою манеру», а мій світ». І цікаво, що цей діалог між глядачем та майстром – був, звучав, відбувався.

Деякі роботи Сідура мають тональність тихої туги. Такий «Пам’ятник тим, хто лишився непохованим», — присвята тим, хто загинув в Афганістані.

Роздуми про смерть, турбота про збереження людського обліку в ході війн, екологічних та техногенних катастроф привели художника до створення об’ємних колажів, які отримали назву «Гроб-арт».  Суть цієї течії у тому, що всі науки, що прискорюють  розвиток науки та техніки призводять до зникнення простору та часу.

Скульптор, що працював у полупідпільних умовах, використовував для асамбляжів матеріали, вже пережили власну загибель: старі чавунні труби, іржаві батареї, лопати та інший металобрухт та сміття. Майстер створював образи людських  істот, що доведені стражданнями до апатії та байдужості, близьких до смерті.

Читайте також